ОДПІ ІНФОРМУЄ

14 августа 2017 | Охтирська ОДПІ | Нет комментариев |

Які товари автоматично перевірятимуть на ризиковість?

Стало відомо, за якими кодами УКТ ЗЕД податківці здійснюватимуть автоматизований моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНН.

Відповідний Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД затверджено наказом ДФС від 30.06.2017 р. № 461.

До переліку ввійшли 220 кодів УКТ ЗЕД  з різноманітними видами товарів.

Їх перелік можна переглянути за посиланням Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Якщо все-таки комісія ДФС відмовить в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, то платники ПДВ мають змогу подати скаргу до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ними рішення. Скарга складається винятково в письмовій формі та подається платником податку особисто або через свого вповноваженого представника безпосередньо до ДФС чи надсилається поштовим відправленням.

Відповідний механізм унормовано Порядком розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою КМУ від 04.07.2017 р. № 485.

Форс-мажор звільняє платників від відповідальності

Платник податків має право перенести граничний строк подання декларацій через непереборні обставини.

Для перенесення встановленого податковим законодавством строку подання декларації на більш пізній строк платник податків має право подати відповідний письмовий запит до керівника контролюючого органу.

Підставою для такого перенесення є обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які звільняють платників від відповідальності за невиконання обов’язків, передбачених податковим законодавством.

Документальним підтвердженням дії обставин непереборної сили є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

За наявності обставин непереборної сили платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків подання податкових декларацій.

Якщо контролюючим органом до дати набрання чинності Законом до платника податків застосовано штрафні санкції за порушення правил сплати податків за результатами подання податкової звітності за травень 2017 року, то таке податкове повідомлення-рішення скасовується.

Протягом терміну продовження граничних строків подання податкових декларацій штрафні санкції не застосовуються.

Також зазначаємо, що у випадку своєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року, податкові зобов’язання, які виникли у червні 2017 року, але не були включені до податкової декларації за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж, та оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН до 31 липня 2017 року (включно), включаються до уточнюючого розрахунку за червень 2017 року.

У випадку не подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та перенесення встановленого податковим законодавством строку подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року на більш пізній строк (обов’язкова наявність висновку Торгово-промислової палати України) податкові зобов’язання, які виникли у червні 2017 року, і оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН до 31 липня 2017 року (включно), включаються до податкової декларації за червень 2017 року незалежно від дати її подання контролюючому органу.

У випадку своєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість/акцизного податку за червень 2017 року, податкові/акцизні накладні, з датою складання червень 2017 року, які зареєстровані в ЄРПН/ЕРАН після 20 липня 2017 року, але до 31 липня 2017 року (включно) мають бути включені до податкових зобов’язань уточнюючого розрахунку за червень 2017 року.

Зважаючи на те, що згідно з Законом податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, складені у червні 2017 року та зареєстровані в ЄРПН по 31 липня 2017 року включно, вважаються своєчасно зареєстрованими, то суми ПДВ за такими податковими накладними та/або розрахунками коригування до податкових накладних платники податку мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної.

Крім того, визначено, що штрафні санкції, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30 червня 2017 року.

Детальна інформація: Лист ДФС від 20.07.2017 №19075/7/99-99-12-02-01-17 “Щодо форс-мажорних обставин” .

Обов’язкове використання печаток суб’єктами господарювання скасовано

Охтирська ОДПІ інформує, що 19.07.2017 набрав чинності Закон України від 23.03.2017 №1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» (далі – Закон №1982).

Законом №1982 внесено зміни до низки законодавчих актів, якими виключаються вимоги про обов’язкове використання печаток (незалежно від їх наявності у суб’єктів господарювання (далі – СГ)) та необхідність використання печаток у взаємовідносинах СГ з державними органами та органами місцевого самоврядування.

Так, зокрема, стаття 581 Господарського кодексу України викладена у новій редакції, відповідно до якої:

1. СГ має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання СГ печатки не є обов’язковим.

2. Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається СГ до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається СГ до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого СГ або особистий підпис фізичної особи – підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.

3. Наявність або відсутність відбитка печатки СГ на документі не створює юридичних наслідків.

4. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Також внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), якими, зокрема, додано статтю 16624 «Незаконні вимоги до документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування».

Відповідно до цієї статті КУпАП вимога посадової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування про наявність на документі, що подається СГ, відбитка його печатки або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, або відмова у прийнятті документа у зв’язку з відсутністю на ньому відбитка печатки СГ або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, – тягнуть за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон №1982 опубліковано у газеті «Голос України» від 19.04.2017 №71 та набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

До уваги платників податку на додану вартість!

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, а в перехідний період (з 01 квітня 2017 року до 01 липня 2017 року) у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі- Комісія) інформацію за встановленою формою J(F)1312301 (далі – Таблиця) щодо:

видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

При заповненні Таблиці просимо звертати увагу на те, що код послуги заповнюється відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-2010) та має містити від 5 до 14 символів.

При складанні податкової накладної/розрахунку коригування рекомендуємо відображати коди послуг, зазначені у Таблиці, яка врахована Комісією.

Код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні  і розуміються як різні коди.

За реалізацію складної побутової техніки без РРО передбачено штрафні санкції

Застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) для підприємців, які  реалізують складну побутову техніку, є обов’язковою  умовою. Застосовувати РРО зобов’язані суб’єкти господарювання, які здійснюють:

розрахункові операції у готівковій та/або  безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;

операції з приймання готівки для подальшого її переказу.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу РРО застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищує 1 млн. гривень.

Платники єдиного податку першої — третьої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, зобов’язані проводити розрахунки за такі товари через зареєстровані належним чином РРО. Зазначена норма не залежить від обсягу доходу.  Термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону про РРО вживається у значенні, наведеному в Законі № 1023. Так, п. 25¹ ст. 1 Закону № 1023 визначено, що технічно складні побутові товари — непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та ін.), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк. Постановою № 231 затверджено Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – Перелік), який містить вісім груп товарів. Щодо можливостей не застосування РРО товарів, які входять до зазначеного переліку та були у використанні, в т.ч. мобільних телефонів, побутової техніки, фізособам – підприємцям – платникам ЄП зазначаємо, що Перелік не передбачає винятків щодо можливості незастосування РРО для техніки, яка була раніше у використанні. Якщо на господарському об’єкті підприємця – платника єдиного податку одночасно реалізуються як товари, продаж яких має здійснюватись із обов’язковим застосування РРО, так і будь-які інші товари, то належним чином зареєстрований та переведений у фіскальний режим РРО повинен застосовуватись під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів.

Заява на бюджетну дотацію – форма та нюанси заповнення

Пунктом 161.2 статті 161 Закону України від 24 червня 2004 року №1877 “Про державну підтримку сільського господарства України” визначено, що сільськогосподарський товаровиробник для внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації подає заяву до ДПІ за місцем свого обліку як платника ПДВ. Форму заяви затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017р. №275.

У графі 3 розділу 6 Заяви зазначається загальний обсяг операцій з постачання товарів, здійснених сільськогосподарським товаровиробником протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

У графі 4 – обсяг постачання сільськогосподарської продукції (товарів), які, зазначені у групах 1 – 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України “Про Митний тариф України”, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

До сільськогосподарської продукції (товарів) також належать відходи, отримані при виробництві сільськогосподарської продукції (товарів), визначених у групах 1 – 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України “Про Митний тариф України”, а саме: органічні добрива (гній, перегній, пташиний послід, а також полова, бадилля тощо), суміші органічних та мінеральних добрив, у яких частка органічних добрив становить більше 50 відсотків від загальної ваги таких сумішей, а також усе біологічне паливо та енергія, отримані при переробці та утилізації сільськогосподарської продукції (товарів) та їх відходів (біогаз, біодизель, етанол, тверде біопаливо, у виробництві якого була використана сільськогосподарська продукція (її відходи) в розмірі більше 50 відсотків від усієї використаної продукції, електрична енергія, пар, гаряча вода тощо).

у графі 5 – питома вага (у відсотках) вартості поставленої сільськогосподарської продукції (товарів) у вартості всіх поставлених товарів.

У графі 6 розділу 6 Заяви зазначається обсяг операцій з постачання основних засобів, що перебували у складі основних засобів сільськогосподарського товаровиробника не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, у графі 7 – питома вага (у відсотках) вартості таких основних засобів у вартості всіх товарів, поставлених сільськогосподарським товаровиробником за цей період.

З метою розрахунку питомої ваги сільськогосподарських товарів до складу основної діяльності сільськогосподарського товаровиробника (графи 6 та 7 розділу 6) не включаються оподатковувані операції з постачання основних засобів, що перебували у складі його основних засобів не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Кому та яку слід подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2017 року

Щоквартально декларацію з податку на прибуток підприємств повинні подавати платники податку на прибуток підприємств з доходом за минулий 2016 рік понад                20 млн. грн.

Подати декларацію за півріччя 2017 року також слід підприємствам, які ліквідуються у ІІ кварталі 2017 року.

Крім цього, за підсумками першого півріччя 2017 року слід відзвітувати підприємствам, які з третього кварталу перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Також платникам єдиного податку-юридичним особам третьої групи слід подавати декларацію з податку на прибуток поквартально у разі виплати дивідендів засновникам-юридичним особам та сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств.

Подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2017 року необхідно не пізніше 09 серпня 2017 року, а сплатити податок на прибуток за перше півріччя – не пізніше 18 серпня 2017 року.

Крім цього, слід зазначити, що 9 червня 2017 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 травня 2017 року за № 642/30510 (далі – наказ № 467).

Враховуючи, що видання наказу № 467 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які впливають на показники бюджету поточного року, платникам податку на прибуток підприємств, які звітують щокварталу за звітний (податковий) період – півріччя поточного року, Державною фіскальною службою України в листі від 30.06.2017 №16989/7/99-99-15-02-01-17 «Про набуття чинності наказу Мінфіну від 28.04.2017 № 467» рекомендовано подавати податкову декларацію за оновленою формою.

 



Добавить комментарий