Cкільки потрібно сплатити акцизного податку після переобладнання автомобіля

Особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, є платником акцизного податку.
Платники акцизного податку при зверненні до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов язані пред явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про сплату.
Декларації акцизного податку подаються щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації, тобто для юридичних осіб – за місцезнаходженням, для фізичних осіб – за місцем проживання.
Розмір податку залежить від коду продукції згідно з УКТ ЗЕД транспортного засобу після переобладнання, робочого об єму циліндрів двигуна та терміну експлуатації.
Оскільки ставка акцизного податку встановлена у іноземній валюті (євро), розрахунок суми податку здійснюється за офіційний курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому виникло податкове зобов язання, і залишається незмінним протягом кварталу.
Приклад розрахунку суми акцизного податку з переобладнаного транспортного засобу.
Після переобладнання вантажного транспортного засобу 2008 року випуску у Ford Transit T 260 з дизельним двигуном з об ємом циліндрів 2200 куб. см, документ про відповідність якого вимогам безпеки дорожнього руху виданий 12.01.2015, такий переобладнаний автомобіль класифікується за кодом УКТ ЗЕД 8703 32 90 30 (інші транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), з робочим об ємом циліндрів двигуна понад 1500 куб. см, але не більш як 2500 куб. см, що використовується понад п ять років), і ставка податку для нього складає 2,441 євро за 1 куб. см об єму циліндрів двигуна.
У першому кварталі 2015 року акцизний податок складав 103285 грн. (що відповідає 5370,2 євро при офіційному курсі НБУ 1923,2908 грн. за 100 євро).


Електронна звітність – економія часу та коштів

Охтирська ОДПІ нагадує, що платники податків мають змогу подавати податкову звітність безпосередньо зі свого офісу, не витрачаючи час на відвідування податкової інспекції. Зникає необхідність і в придбанні самих бланків звітності. Перехід на електронну систему звітності дає також багато нових можливостей платникам: це і автоматичний розрахунок підсумкових або розрахункових рядків звітності, який зводить до мінімуму арифметичні помилки, і своєчасне оновлення програмного забезпечення при введенні нових звітних форм. З упевненістю можна сказати, що електронна звітність заощаджує час та кошти платників податків.


Єдиний внесок на загальнообов язкове державне соціальне страхування для військовослужбовців

Частинами третьою та четвертою ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову.
За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, також зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток за місцем роботи, на якому вони працювали на час призову.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці».
Згідно з частиною п ятою ст. 8 Закону № 2464, у разі якщо база нарахування ЄВ не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума ЄВ розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 відсотка. Якщо розмір середнього заробітку, нарахованого мобілізованому працівнику, дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати, ЄВ нараховується на фактично нараховану суму.


Как заполнить графу 2 акцизной накладной

Фискалы напомнили, что в акцизную накладную вносится информация по каждому коду товарной подкатегории топлива согласно УКТ ВЭД. При этом на каждый отдельный код составляется отдельная акцизная накладная.
При заполнении графы 2 “Опис пального згідно з УКТ ЗЕД” акцизной накладной субъект хозяйствования может руководствоваться документами, которые содержат перечень и текстовое описание товаров, для которых в УКТ ВЭД выделяются отдельные коды – Законом № 584 и пп 215.3.4 НКУ, а также размещенным на официальном веб-портале ГФС “Справочником подакцизного топлива”.
С таким разъяснением ГФСУ можно ознакомиться в системах ЛИГА:ЗАКОН.


На Сумщині виявили ухилення від сплати митних платежів на 354 тис. грн.

До Сумської митниці ДФС було подано митну декларацію типу «ІМ 40 ТН», яка була прийнята та зареєстрована. В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення були надані: контракт, СМR, інвойс та інші товаросупровідні і комерційні документи. Товар було заявлено як «Тканини із синтетичних штапельних поліефірних волокон» двох видів, ставка ввізного мита, що відповідно до заявленого декларантом коду УКТЗЕД становить – 0 %.
Згідно з Класифікатором типів декларацій літерний код може бути встановлений після проведення відповідних досліджень та отримання додаткової інформації. Після випущення товару у вільний обіг декларантом було надано зобов язання щодо оформлення додаткової декларації та обов язкове її подання у 45-денний строк. Підприємство повинно сплатити всі нараховані митні платежі до Державного бюджету України.
При зміні опису товару, на основі висновку експертизи, заявлені коди УКТЗЕД на даний товар було змінено.
Сума митних платежів, сплачених за поданою митною декларацією, становить 383,6 тис. грн. Але у випадку оформлення іншого виду декларації декларації «ІМ 40 ДТ», сума митних платежів становила б – 737,6 тис. грн. А це означає, що сума несплачених митних платежів складає 354 тис. грн.
Таким чином, декларант не сплатив до бюджету майже 354 тис.грн. митних платежів у встановлений законодавством строк. Дії директора підпадають під статтю 485 Митного кодексу України «Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів».
Штрафна санкція передбачена статтею – штраф у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.


Оновлена звітність з ЄСВ

Міністерство фінансів України  наказом від 11.04.2016 N 441 виклав у новій редакції Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Наказ набирає чинності  з 1 червня поточного року. Вперше  звіти з ЄСВ за новою формою платники подаватимуть за звітний період «червень 2016 року».
Звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів в один із таких способів:
-засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб;
-на паперових носіях, завірений підписом керівника страхувальника та скріплений печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
-на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти;
-надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти.
У разі надсилання Звіту поштою страхувальник зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання Звіту.
Звіт на паперовому носії заповнюється українською мовою. Грошові суми в таблицях Звіту зазначаються в гривнях з копійками.
Електронна форма Звіту, що подається на електронних носіях, повинна бути ідентичною Звіту на паперових носіях.
Звіт, складений з порушенням вимог цього Порядку, у тому числі без обов’язкових реквізитів та поданий без необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.


Утилизируем товары: что с НДС?

ГФС Украины в письме от 20.04.2016 г. № 8939/6/99-99-19-03-02-15 отметили, что в случае утилизации обесцененных товаров, у которых истек срок годности, плательщик НДС должен начислить налоговые обязательства в соответствии с п. 198.5 НКУ.
Аналогичный порядок налогообложения НДС и при утилизации обесцененных товарных запасов (письмо от 20.04.2016 г. № 8940/6/99-99-19-03-02-15).


Роман Насіров: у 2016 році громадяни задекларували майже 50 млрд грн. доходу

За результатами кампанії декларування доходів громадян у 2016 році подали декларації про майновий стан і доходи більше, ніж 554 тис. громадян. У порівнянні з попереднім роком кількість поданих декларацій збільшилась на 8%, або на 40 тис. Загальна сума задекларованого доходу становила 49,5 млрд грн., що на 12% більше показника попереднього року.
Про це повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров під час прес-конференції 30 травня.
«При цьому дохід понад 1 млн грн. задекларували 4 684 особи. Таким чином, кількість мільйонерів в Україні за підсумками 2015 року зросла порівняно з попереднім роком на 16%», – зазначив Голова ДФС.
За його словами, найбільша кількість таких громадян обліковується у м. Києві  – 2243 особи, Харківській області – 325 осіб та Дніпропетровській – 307 осіб.
«Загальна сума задекларованого мільйонерами доходу становить 24,6 млрд грн., податкові зобов язання до сплати по податку на доходи фізичних осіб визначені в сумі 685,4 млн грн., по військовому збору – 70,8 млн грн.», – повідомив Роман Насіров.


Про реєстрацію платниками єдиного податку

Відповідно до частини другої пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
ПКУ не передбачено перенесення граничного строку подання такої заяви у разі, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.
Разом з тим, відповідно до п. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (п. 1 ст. 252 ЦКУ).
Пунктом 5 ст. 254 ЦКУ визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Таким чином, якщо десятий день з дня державної реєстрації новоствореного суб’єкта господарювання припадає на вихідний або святковий день, такий суб’єкт має право подати заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, в перший робочий день, наступний за таким вихідним або святковим днем.
(Лист,  Державна фіскальна служба України, від 17.05.2016,  № 16966/7/99-99-13-01-02-17)


Щодо оподаткування операцій з надання послуг, пов’язаних з переказом коштів із застосуванням апаратно-програмного комплексу

Згідно зі статтею 297 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов’язується надати послуги другій стороні (суб’єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб’єкта і за його рахунок.
Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб’єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором (стаття 301 ГКУ).
Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.
Об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу (підпункт “б” пункту 185.1 статті 185 Кодексу).
Пунктом 188.1 статті 188 Кодексу встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів і не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни).
Отже, операції агента з приймання в межах агентського договору з банком готівкових грошових коштів від абонентів оператора мобільного зв’язку із застосуванням програмно-технічного комплексу самообслуговування для подальшого перерахування таких грошових коштів від агента банку не є об’єктом оподаткування ПДВ, а такі отримані кошти не включаються до бази оподаткування.
Разом з цим згідно із пунктом 185.1 статті 185 Кодексу послуга, яку надає агент у межах агентського договору банку, є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку за основною ставкою, при цьому база оподаткування за такою операцією визначається виходячи з винагороди агента, що отримана від банку в межах виконання агентського договору.
(Лист,  Державна фіскальна служба України, від 18.05.2016,  № 10891/6/99-99-15-03-02-15 )


Щодо необхідності подання юридичною особою уточнюючої декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, при продажі посеред року нерухомого майна

Відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об єкта/об єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
У разі переходу права власності на об єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Кодексу).
Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – декларація), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408. Пункт 1 заголовної частини декларації містить поле «Тип декларації», яке передбачає наступні форми: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча».
Для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Кодексу).
Якщо державна реєстрація припинення права власності на об єкт нерухомого майна відбулась до 20 лютого звітного року, а «Звітну» декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою декларація подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення – «Уточнююча».
У разі уточнення податкових зобов язань протягом року (після граничного терміну подання декларації) або за минулі роки у заголовній частині декларації у рядку 03 «Уточнююча» проставляється відмітка «Х».
Графа «з урахуванням уточнень з» декларації заповнюється у разі уточнення податкових зобов язань (зазначається місяць, з якого здійснюється уточнення показників).
Додаток до декларації «Відомості про наявні об єкти житлової нерухомості» є невід ємною частиною «Звітної», «Звітної нової» та «Уточнюючої» декларацій, у колонці 3 якого вказуються документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об єкти житлової нерухомості (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу тощо).


Щодо визначення податкових зобов’язань за операцією з ліквідації основних засобів

Згідно з п. 189.9 ст. 189 ПКУ, якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Відповідно до пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ звичайною ціною, зокрема, є ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Кодексом.
Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.
Ринковою ціною є ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, платник податку, який за самостійним рішенням ліквідує основні виробничі або невиробничі засоби, повинен нарахувати податкові зобов’язання за такими необоротними активами виходячи з їх ринкової ціни, визначеної на момент такої ліквідації за правилами, визначеними пп. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, але не нижче їх балансової вартості.
У разі якщо при ліквідації основних фондів обов’язковим є проведення оцінки, податкові зобов’язання нараховуються з вартості об’єкта оцінки, але не нижче їх балансової вартості.
(Лист,  Державна фіскальна служба України, від 16.05.2016,  № 8255/5/99-99-15-03-02-16)



Добавить комментарий

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: