ДЕБЕТ-КРЕДИТ ЗИМОВИХ СВЯТ

13 января 2017 | Мы спросили | Нет комментариев | №2 (1085)

Шумна зустріч нового 2017 року, ситні різдвяні застілля вже позаду. А попереду Старий новий рік, який зустрічатимуть найбільш загартовані містяни та заключне свято січневого марафону – Водохреща, в день якого екстремали занурюватимуться у крижану Ворсклу. 31 грудня та напередодні Різдва на охтирському продуктовому ринку не те що яблуку, просяному зернятку ніде було впасти. А в супермаркетах вибудовувалися п’ятиметрові, а той більші, черги.

ТОМУ «РОКСОЛАНА» ВИРІШИЛА З’ЯСУВАТИ, В ЯКУ КОПІЄЧКУ ОБІЙШЛОСЯ НАМ ЗАТЯЖНЕ СВЯТКУВАННЯ.

Світлана Щєрбакова, волонтер:

- На святкування Нового року витратила небагато, бо зустрічала 2017 рік вдома з мамою Любов Петрівною. Купила баночку червоної ікри, солодощі та фрукти, пляшку коньяку. На все про все пішло близько 500 гривень. На відзначення Різдва бюджет соліднішим видався. Маю хрещеника Костю, якому виповнилося 3 роки. На вечерю подарувала йому окрім солодощів гроші на придбання дитячого столика зі стільчиком, аби в малого було своє «робоче» місце.

Людмила Суріна, приватний підприємець:

- Цінники напередодні свят в магазинах та на базарі змінювалися по декілька разів на день. Мандарини по 35 гривень продавали, хоча напередодні й по 20 можна було купити. Те саме стосується й м’ясних, молочних виробів та риби. Тому ті господині, які закупилися завчасно, зекономили кругленьку суму. Аби накрити святковий стіл не один раз, я витратила більше 1000 гривень. Ще більше пішло на придбання подарунків родичам та друзям. Найголовніший подарунок, який вимірюється не в грошовому еквіваленті, під ялинку отримала моя донька Тетяна – пропозицію руки та серця від коханого.

Ірина Лишенко (вчителька) з сином Артемом:

- На святкування Нового року витратила не багато, бо 1 січня всієї родиною подалися вітати рідну сестру Тетяну з Днем народження. Щодо новорічних презентів, то попередньо не домовляючись, я подарувала сину Артему червоний наручний годинник, а він мені також поклав під ялинку годинника. Тепер не будемо нікуди з ним запізнюватися. А ось різдвяний бюджет був дещо більшим. 7 січня я разом з іншими братами та сестрами (в нашій дружній родині п’ятеро дітей) ми їздили до матусі Марії Іванівни в Гнилицю. І в нас так заведено, що кожен дарує якийсь сюрприз іншому члену родини. Це можуть бути парфуми, посуд, косметичні засоби – будь що, головне, щоб річ протягом року нагадувала про святкові моменти сімейної зустрічі. В минулому році матуся нам всім подарувала по мішку цукру, щоб діткам солодко жилося. А цього року ми їй подарували електричний чайник. Також в мене є чотири хрещеника: Юра та Іринка працюють, а Діана та Софійка навчаються. Але вечерю хрещеній обов’язково приносять. А я їм принципово не дарую грошей, а щось на згадку: сумку, туніку, светр чи іншу потрібну річ.

Олена Миколаївна Вінничук, пенсіонерка, переселенка з Донбасу:

- Витратила не багато, бо зустрічати було ні з ким та й зайвих грошей на делікатеси не маю. Раніше я мешкала в Донецьку. В 2012 році переїхала до Кириківки, аби доглядати за хворим татом. Потім знову повернулася на Донеччину. Але війна наклала сумний відбиток на мою подальшу долю, і я знову повернулася в Кириківку, де по сей день винаймаю будинок в однієї бабусі. Чотири роки тому поховала батька, а два роки тому – сина. На одну пенсію прожити важко. Що зараз можна купити на 1200 гривень? Тому дуже не витрачалася на зимові свята: приготувала олів’є, наварила холодцю з домашньої курятини. Ні мандаринів, ні подарунків не купувала.

Тетяна Зінченко, продавець:

- Конкретну суму назвати важко, бо готуватися до свят я почала ще з осені. Купила донечці ролики два місяці тому. М’ясо встигла придбати ще до передноворічного злету ціни. 30 та 31 грудня була на роботі, тому інші покупки робила поспіхом в супермаркеті. До різдвяного кошика, який ми носили доньчиним хрещеним на Різдво, входила кутя, ковбаса, сир, рибина, фрукти та солодощі – а це не менше трьохсот гривень. Марафон зимових свят влетів кожній охтирській родині в копієчку. Якщо просумувати всі мої витрати, то сімейний гаманець схуднув тисячі на дві, якщо не більше.

Тетяна Косенко, вихователь:

- Із заробітною платою молодого вихователя багато не накупляєш. Я мешкаю з батьками, тому продукти харчування до святкового столу купували саме вони. А я витратила близько трьохсот гривень на подарунки рідним. Молодшій сестрі Даші, я подарувала пазли-антистрес, набір олівців та блокнот, бо вона дуже любе малювати та розфарбовувати. Мамі Валентині Володимирівні під ялинку я поклала форму для випікання, а тату В’ячеславу Євгенійовичу дрібнички для салону автомобіля. Я вважаю, що головне не вартість подарунка, а увага та теплі емоції, які супроводжують процес вручення святкових презентів.

Альона Ладика з чоловіком Єгором:

- Новий рік ми зустрічали в родинному колі по скромному, дорогих делікатесів не купували. Більше витратили на сюрпризи для сина. Він писав листа Діду Морозу та просив іграшку Людину-павука. Але напевно лист не дійшов до адресата, бо зранку 1 січня Саша знайшов під ялинкою конструктор та радіокеровану машинку. 3 січня я відзначала День народження – застілля вже було серйознішим. Чоловік подарував мультиварку, на яку я чекала два роки, інші гості – постільну білизну, гаманець, гроші. Спеціально затрати не підраховувала, але мені здається, що разом з подарунками святковий бюджет склав більше двох тисяч.

Спілкувалася Олена Кириченко

 



Добавить комментарий