Що півник в дзьобику несе?

28 января 2017 | Мы спросили | Нет комментариев | №4 (1087)

Астрологи запевняють, що Півень символізує очищення, початок незвіданого шляху і нової сторінки в житті. В наступному році слід очікувати змін як в особистому житті, так і в масштабі всього людства.

А чого охтирчани очікують від норовливого Півника, про що мріють та які надії покладають на прийдешній рік?

Євгеній Волков, підполковник, заступник по роботі з особовим складом ВЧ 2276:

- Було би непогано, аби рік Півня запам’ятався як рік, коли в Україні завершилися військові дії. Хотілося, щоб він став роком миру, добра та кращих сподівань. А доки на Сході нашої країни лунатимуть постріли, військові мужньо охоронятимуть суверенність та територіальну недоторканість українських кордонів. Стосовно нашої військової частини 2276 Національної гвардії України, будемо й надалі набирати військовослужбовців на контракт, мінімальне грошове забезпечення яких на сьогоднішній день складає від 7 тис. грн. Щодо особистого життя, то поповнення в родині не очікуємо, а про мандрівки говорити ще зарано. Та й в наш неспокійний час планувати щось – невдячна справа.

Наталія Шевченко, вихователь:

- Для мене 2017 рік буде плідним на події в професійній сфері. На мене чекає атестація, протягом якої я підведу підсумки по цікавій та практичній темі «Самоосвіта вихователів». Щодо відпочинку, то разом з родиною збираємося відвідати тітку Наталію, яка мешкає в Криму. Їм там живеться несолодко. В перший час після анексії були перебої з працевлаштуванням, але зараз тітка влаштувалася медсестрою. Сподіваюся, що яскраво забарвлений Півник все ж обдарує українців добробутом та благополуччям. Бо вже набридло з кожним роком затягувати паски тугіше.

Сергій Бірюк, пенсіонер:

- Я все життя пропрацював токарем на заводі «Промзв`язок». Який промисловий гігант функціонував тоді в Охтирці! А зараз, куди не кинь оком – як не кафе, так аптека, як не магазин, так лотомаркети. Сподіваюся, що інвестори не оминуть Охтирський край в 2017 році і в нас з’являться нові робочі місця, а міський бюджет отримає додаткову копійку на соціальні потреби. Боляче дивитися, як молодь ввечері ошивається містом в пошуках пригод, попиваючи алкогольні напої. Зайняти чимось корисним треба підростаюче покоління: відкривати спортивні секції, розширити приміщення дитячої спортшколи, збудувати спортивні тренажери в одному з міських парків.

Наталія Гончар, продавець:

- В 2017 році я не очікую раптових змін на краще. Не вірю, що Півник начаклує нам фінансової стабільності та миру. Але якщо відкинути песимістичні думки в сторону і налаштуватися на хвилю позитиву, думаю, що місто в цьому році обов’язково стане красивішим та затишнішим: дороги – рівнішими, повітря – чистішим, клумби – яскравішими, а парки – зеленішими.

Юрій Колодяжний, водій карети швидкої:

- Сподіваюся, що в новому році всі українці отримуватимуть достойну зарплатню та пенсії не лише на папері, а й фактично. Я більше 40 років пропрацював водієм, то на пенсії хотілося б не просто виживати, а насолоджуватися життям, побачити білий світ, який не обмежується лише Охтирським краєм. Та цьогорічну відпустку проведу традиційно на дачі: агрореслінг та риболовля – теж чудовий відпочинок.

Аіда Мовсесян разом з дітьми Аліком та Наною:

- Цей рік для нашої родини розпочався з поїздки на весілля до сестри Сюзанни в Грецію. Двоюрідний брат мого чоловіка Георгія, що мешкає в Вірменії, також запросив нас на весілля. Тому сподіваюся, що позитивний та романтичний початок року стане гарним стартом для реалізації всіх задумок в поточному році. В 2017 моя старшенька донька Нана піде до школи, бо в квітні нам виповниться шість років. Будемо звикати до нового режиму та опановувати шкільні предмети.

Людмила Пилипко, реєстратор в дитячій поліклініці:

- Дивлячись на цінники в магазині та на квитанції з оплати комунальних послуг, голова йде обертом від космічних цифр. З 2017 року збільшили мінімальну зарплату. Але від цього автоматично зменшаться субсидії та й тотальна зрівнялівка не буде стимулом для продуктивнішої праці. Тому віри в заможніше майбутнє в мене поки що не додалося. Дуже хочеться миру й позитивних новин зі Сходу України: що там відкрили новий завод чи збудували школу, а не вбили чи поранили наших воїнів. Мій чоловік – військовослужбовець, тому я не з чуток знаю, як щемить серце в очікуванні доброї вісточки.

 



Добавить комментарий