24 серпня – День Незалежності України

Вільна, сильна, незалежна

Молода дівчина, якій ось-ось виповниться 27 років, неквапливо йде пшеничним полем. У її чорняву косу вплетені квіти маку та ромашки – символи миру та невинності, на грудях красуються червоні коралі – знак достатку, а в руках вона тримає згорточок старого полотна, на якому червоними і чорними нитками переплітається історія українського народу. Над головою синіє безхмарне небо, а під ногами простягається безкрає поле, яке незабаром віддасть невтомному хліборобу налите сонцем та напоєне дощем зерно. В око впадає декілька незвичних деталей – дівчина боса, її ніжні ніжки у подряпинах і саднах, а на очах бринять сльози і видніється тінь смутку і невимовної туги.

То ходить життєвим полем молода Україна, яка плаче за своїми синами, що полягли на східних фронтах, а всі думки огорнуті серпанком відчаю за своє туманне майбутнє …

24 серпня  українці святкуватимуть 27-й День Незалежності Вітчизни. В розрізі подій останніх років це свято набуло гіркого присмаку військових втрат на східному фронті, зубожіння населення та розрізненості в родинах на політичному підґрунті. Питання «Чий Крим?» стало лакмусовим папірцем, за яким люди визначають, чи має право «респондент» бути присутнім в книзі контактів мобільного або навіть за родинним столом на якійсь сімейній  гулянці.

Черговий День Незалежності України – це ще один привід підвести підсумки досягнень та втрат, озирнутися назад та спробувати прорахувати майбутні кроки, аби більше жодного разу не оступитися та не скотитися до прірви занепаду та економічної стагнації.

Напередодні Дня Незалежності України «Роксолана» запропонувала перехожим продовжити фразу, яка тематично стосується державного свята.

Наталія Лаштун, бухгалтер:


В історії незалежної України найвдалішим для громадян періодом були …

- перші два роки після проголошення незалежності, коли  українці ще перебували під впливом епохи перебудови та знаходилися нібито в якійсь ейфорії. Тоді думалося, що ще трішки потерпіти і заживемо в добрі і злагоді. Та багато з того часу води утекло, проте ні добра, а тим більше миру і злагоди, ми так і не дочекалися.Може, цей найвдаліший період майорить ще десь попереду?

Олександр Кучеров, пенсіонер:


На загальнонаціональному референдумі щодо проголошення незалежності України, який відбувся 1 грудня1991 року, на питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?», я відповів … (від ред.: 90,32 % громадян, які взяли участь в голосуванні, відповіли «За»)

- Так, тобто підтримав народження Незалежної України. Однак на душі в той день було неспокійно – серце калатало від поганих передчуттів. На жаль, мої найгірші побоювання справдилися. Не вийшов на політичну орбіту гідний кандидат, який би повів Україну правильним шляхом економічного розвитку та процвітання. Гарний господар не запросить сусіда на свій огород, аби той вказував, де йому саджати картоплю чи сіяти моркву з буряком. А нам вказують. Вправний ґазда не буде просити кума поливати збіжжя і збирати урожай, а сам хазяйнуватиме на власному полі. А наші керманичі просять.

До виходу на пенсію працював у місцевому райвиконкомі на посадах секретаря та керуючого справами, тому з досвіду знаю, що Україні потрібно відроджувати промисловість, суттєво підтримувати аграрну сферу та скоротити бюрократичний апарат.

Максим Рівний, студент:


Хочу побажати українцям в День Незалежності …

- мирного неба над головою, щоб на тій території, де зараз точаться  військові дії, настала довгождана тиша. Також зичу співвітчизникам розумних керманичів, які управляють державним кораблем. Щоб апетити тих керівників, які дорвалися до влади, не збільшувалися під час поділу «державного пирога». Українським водіям та всім автовласникам бажаю гарних доріг, матусям з дітьми та молоді – побільше парків та інших доступних місць відпочинку. До речі, я вже встиг відчути переваги розміщення тренажерів для воркауту  в міському парку. Бажаю міській владі не збавляти обертів у розбудові Охтирки, а містянам мати гідну зарплатню, щоб вулиці не спустошувалися через те, що охтирчани працюють за кордоном на пана.

Анатолій Калач, пенсіонер:


День Незалежності України я святкую …

- разом з іншими охтирчанами,відвідуючи традиційну виставку співочої та декоративної птиці та ярмарок зранку, а ввечері по плану культурно-розважальні заходи поблизу «Кнєжі». Для моєї родини це ще один вихідний день, який мало чим відрізняється від робочих буднів. Настрій зазвичай не дуже піднесений, бо нічого святкувати – країна невпинно котиться до низу. А що відзначати: зростання цін на комунальні послуги та продукти харчування, новації з субсидіями, зростання курсу долара, а разом з ним й цінників в магазинах? Одні жирують, а інші бідують. Вже майже не залишилося середнього класу, бо більшість українців за межею бідності рахують копійки пенсій та зарплат до чергових виплат, які знову з’їдає інфляція.

Мешканка Груні Наталія Литвин, в декретній відпустці:


Для процвітання Україні не вистачає …

- миру та досвідчених управлінців, які змогли б вивести нашу державу на новий рівень розвитку. Душа болить за українське село, яке поволі вимирає. Хати-пустки жахають відсутністю жителів та заростають бур’янами, корову на сільському подвір’ї вдень з вогнем не знайдеш. Економічної стабільності без розвитку сільського господарства не може бути, адже нагодована вітчизняними продуктами нація буде і здоровіша і заможніша.

Студенти Рома Кучер, Володимир Беленков та бармен Михайло Лещенко:


Ми хотіли, аби в Україні …

- можна було отримувати достатню зарплатню, якої б вистачало і на харчі, і на оплату комунальних послуг та ще аби залишилося щось  на мандри та розваги. Бажано, щоб долар упав, тоді б не доводилося так туго затягувати паски.

Спілкувалася Олена Кириченко



Добавить комментарий

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам:

 

 

 

 

 

 

 

 

autosurf