Щороку в Україні у третій четвер травня відзначають День вишиванки, в який традиційно українці дістають із шаф вишиті сорочки і вдягають їх на роботу, в школу чи просто так, для підняття патріотично-святкового настрою. І це не дивно, адже для українця вишиванка – це не просто одяг. Це щось дуже особливе – особисте, рідне, святе. Вишита сорочка увібрала в себе  частинку нашої історії, віддзеркалює міфологію, релігію, давнє мистецтво наших предків. Більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код.

Вишита українська лляна сорочка з давніх-давен вважається символом здоров’я та краси, щасливої долі й родової пам’яті, любові та святковості; оберегом і захистом від злого ока і слова. А як приємно бачити, як вулицями гуляють містяни, вбрані у вишиванки. Вдвічі приємніше, коли національний одяг мають всі члени родини: від малого до великого.

З великою пошаною до української сорочки ставляться в охтирській родині Наталії та Олександра Кварт.

- Приємно, що сьогодні вишиванка переживає піднесення і відродження, – вважає Наталія Кварта. – Елементи української вишивки все частіше використовують в дизайні одягу, і не лише українці – навіть голлівудські красуні залюбки одягають вишиті сукні чи сорочки. Тепер носити вишиванку стало не тільки патріотично, а й модно та ексклюзивно. У нашій родині вишиванку має кожен член родини і не в одному екземплярі. Проте найбільшою колекцією національного вбрання, серед яких декілька сорочок, туніка, футболка, може похизуватися донечка Настюша, якій виповнилося 5 років. Півторарічна Софійка від народження носить вишиті бодики та кофтинки. Дівчатка розуміють, якщо я їм вдягаю вишиванку, значить сьогодні якась особлива подія – державне чи сімейне свято. Я хоч і полюбляю проводити час з п’яльцем та голкою в руках, але сорочки поки що не вишиваю. Проте вишила гарні обрядові рушники на власне весілля, на яких переплелися червоні та чорні нитки і мило воркують голуби – символ незламного і вірного кохання.



Добавить комментарий