Ще з часів Радянського Союзу люди читаючі звикли передплачувати по кілька періодичних  видань. Благо, газети тоді коштували копійки. Сучасний світ дає багато комунікаційних можливостей, однак чим далі, тим усі ми більше пересвідчуємося, що отриману з віртуальної мережі інформацію треба перевіряти, фільтрувати, піддавати сумніву, бо та інформація не варта і копійки. Але ситуація сьогодні складається так, що українці взагалі почнуть отримувати інформацію тільки з фейкових джерел, адже правдиве незалежне журналістське слово зараз ставиться на межу виживання.

У цьому ми, колектив редакції газети «Роксолана-максі», пересвідчилися в черговий раз, коли отримали листа  від керівництва друкарні «Фактор Друк» з повідомленням про нове підняття цін на газетний папір. Нас проінформували, що критичну ситуацію з папером спричинив … Китай.

У 2017 році у Китаї в рамках боротьби за екологію була  запроваджена заборона на імпорт ряду вторинних ресурсів, у тому числі й макулатури, яка була основною сировиною для виробництва газетного паперу. У результаті цього у Китаї було зупинене виробництво найбільших виробників паперу. Така обставина спровокувала тотальний попит на папір на зовнішніх ринках. І починаючи з листопада минулого року китайські покупці законтрактували усі вільні обсяги паперу у виробників Європи, Росії і Канади. Китай платить за папір більшу ціну, ніж ціна ринку України і багатьох інших країн, а потреба Піднебесної, до якої  ще додалася і Індія із постійно зростаючим попитом саме на газетний папір, майже повністю перекривають виробничі потужності підприємств Росії і Європи. І вся українська преса відчула на собі дефіцит газетного паперу та обставини, які з цього випливають щодо вартості газети зокрема. Адже  за період січень-лютий 2018 року папір подорожчав на 90 доларів за тонну, а у березні – ще на 40 доларів за  тонну.  І ось знову повідомлення про черговий ріст ціни на  45 доларів за тонну. Як виживати у таких умовах? Ще не так давно пресу України забезпечував папером Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат, але, як повідомив головний редактор газети «Замок» з Рівненщини Микола Мороз: «Вже сім років підприємство не виготовляє паперу, а роблять лише гофру (картон). Попередні власники порізали на металобрухт обладнання, на якому виробляли папір. У телефонній розмові начальник збуту цього комбінату повідомив, що тепер в Україні немає жодного підприємства, яке б виготовляло «газетку». А де ж ті високооплачувані державні кризові менеджери, які чомусь «не помічають», щопапір – стратегічний продукт, тим паче в час війни?»

Про те, що пресу України планомірно і впевнено знищують, свідчить і не менш красномовний факт про розмір зарплати керівника “Укрпошти”Ігоря Смілянського, який минулого року отримав 3 мільйони 958 тисяч 541 гривню заробітної  плати. Про це йдеться в єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на сайті НАЗК.   Також у декларації керівник “Укрпошти” повідомив про сплату податківу США на загальну суму 3 мільйони 115 тисяч 865 гривень.   Нагадаємо,що Кабінет міністрів України призначив Ігоря Смілянського генеральним директором “Укрпошти” 20 квітня 2016 року.Тепер стало зрозуміло, чому цей «кризовий менеджер» з величезними апетитами щопівроку підвищує ціни на газетну передплату та поштові послуги – всі газетярі і листоноші країни працюють на його добробут! І це при тому, що фактично галузь занепадає, у селах закривають відділення зв`язку, періодику носять із затримкою у три-п`ять днів, а то і взагалі десь діваються поштові відправлення.  На кого можна сподіватися за таких обставин? Все свідчить про те, що читаючі люди в Україні не потрібні!

Що буде робити наша редакція у цій по суті патовій ситуації? Відверто кажучи – ми ще самі не розуміємо, як виживатимемо. І нашу газету теж можуть довести до стану, коли нічим буде розрахуватися за папір, друк, доставку. Або ж газета стане предметом розкошу, коли купити її стане не по кишені. Але ми прийняли рішення самим затягти паски, але ціну на газету не підвищувати, доки зможемо триматися на плаву. Сподіваємось, що і ви, купуючи  систематично газету «Роксолану-максі» і журнал «Роксолана-порадниця», підтримаєте нас своєю матеріальною вдячністю.

З повагою, головний редактор Ліна Меркульцева



Добавить комментарий

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: