КОЛИ ЛЮДСЬКЕ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ’Я – ЦЕ ТОВАР

2 апреля 2017 | Новости | Нет комментариев | №13 (1096)

Через економічну скруту в країні українці змушені виїжджати за кордон на заробітки і байдуже, як далеко доведеться їхати, лиш би сім’ю було за що годувати і дітей вивчити. Проте замість омріяної роботи інколи заробітчани потрапляють у тенета торговців людьми.

Саме з метою інформування населення про можливі загрози закордонних заробітків на минулому тижні прокурор Охтирської місцевої прокуратури Альона Єжаченко провела брифінг з питань проблематики виявлення злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми.

- Сезонне, тимчасове працевлаштування або «човникові» поїздки за кордон у непростих економічних умовах, на жаль, стали чи не основним засобом виживання для багатьох українських сімей. В пошуках кращої долі виїздить за кордон і молодь.

Сьогодні в Україні діє правова база для здійснення протидії торгівлі людьми.

Що стосується кримінального аспекту боротьби зі злочинами вказаної категорії, то насамперед хочу роз’яснити, що цей злочин відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких, а кримінальна відповідальність за його вчинення передбачена ст. 149 КК України, санкція якої передбачає від 3 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна залежно від різновиду, способу та обставин його вчинення. Відповідно до примітки один даної статті під експлуатацією людини слід розуміти «всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо».

І не секрет, що людей експлуатують переважно у таких сферах, як будівництво, каменоломні, лісоповали, прокладання залізничних колій, сільське господарство, нелегальний вилов риби, підпільні майстерні з пошиття одягу, переробка харчової продукції тощо. На жаль, поширена й торгівля людьми з метою використання у жебракуванні та виготовленні порно продукції.

Не рідкість в наш час і торгівля людьми з метою вилучення органів. Нещодавно молодий хлопець із Західної України вирішив заробити на весілля таким чином і продав за кордоном свою нирку за 15 тис. доларів. Але після повернення додому так до весілля і не дожив. Помер від ускладнень.

В Україні та в Охтирці зокрема, як гриби після дощу, починають з’являтися фірми по працевлаштуванню за кордоном. Обіцяють золоті гори, а на практиці людей часто ошукують. Як перестрахуватися?

- Дійсно, люди дуже часто спокушаються на працевлаштування за кордоном, не з’ясовуючи простої речі – чи ця діяльність ліцензується. Треба спочатку перевіряти, чи взагалі певна організація має право вести діяльність, яку репутацію вона має. Це не складно, бодай пошукати в Інтернеті відгуки про цю фірму від людей, які мали з нею справу. Але, зазвичай, громадяни починають усе це читати вже після того, як їх ошукали, коли вже заплатили кругленьку суму за роботу у «липовій» фірмі. Також можна перевірити ліцензію. На сайті Міністерства праці і соцполітики є розділ “Ліцензії”, там пишете назву організації і перевіряєте, чи має вона право діяти. Ще є Державний реєстр судових рішень, в якому дуже просто з’ясувати, чи є позови до цієї організації про стягнення коштів і таке інше.

Не рідкість, коли охтирчани їдуть до Польщі, де їм обіцяють солідну зарплату, але по факту після 2-3 місяців роботи люди отримують на руки копійки. Як можна захистити себе в такій ситуації?

- Якщо громадяни працювали на законних засадах і були офіційно працевлаштовані, то тоді необхідно звертатися із заявою до відділу поліції чи органів прокуратури. Дані питання регулюються статтею 172 та 175 Кримінального кодексу України «Грубе порушення законодавства про працю» та «Невиплата заробітної плати».

У разі нелегального працевлаштування шансів отримати гроші і компенсувати збиток практично немає. Але якщо роботодавець загрожує свободі співробітника або не повертає його документи, то краще одразу звертатися в українське консульство. Краще убезпечити себе від таких інцидентів на етапі пошуку роботи – хоча б мінімально цікавитися історією компанії.

Чи були зафіксовані випадки торгівлі людьми на Охтирщині за останні роки?

- Ні, не було. За 2016-2017 роки навіть у єдиному обліку звернень громадян такої інформації не було зафіксовано. Але це не означає, що на практиці наші співвітчизники не потрапляють до пасток торгівців людьми. Багато хто з потерпілих, боячись розголосу чи соромлячись, не звертаються до правоохоронних органів.

Куди звертатися у разі потрапляння у скрутну ситуацію?

- Створена спеціалізована «гаряча лінія», куди прокуратура просить звертатися усіх громадян, яким відома будь-яка інформація з даного приводу. Номери телефону «гарячої лінії» (0542)77–01–22, 098–55–06–915 та адреса електронної пошти zvern@pso.gp.gov.ua.

Також можна подати звернення в будь-якій формі до місцевих відділілв поліції або прокуратури.

Закликаю усіх мешканців нашого регіону проявляти активну громадську позицію та інформувати правоохоронні органи про вчинені чи ті, що готуються, злочини вказаної категорії.

Записала Олена Кириченко

 



Добавить комментарий