Потрійне свято припадає на 14 жовтня, адже другий рік поспіль ми святкуватимемо мо День захисника, Покрови Пречистої Богородиці та День українського козацтва. Кожний знайде справу до душі в цей день: хто піде до церкви на службу, хто зателефонує фронтовому побратиму, а дехто завітає до музею, аби освіжити в пам’яті фрагменти з уроків історії, на яких вчителі старанно розповідали про часи Козацької Січі, пролиту кров у боях з Османською імперією, із Кримським ханством та Польщею. А «Роксолана» поспілкувалася з нашими захисниками, до того ж один з них буде у спідниці. Заінтригували? Тоді знайомтеся.

ПОЗАДУ ДЕБАЛЬЦЕВЕ

Віталій Сенченко, інженер-електронік

Неочікуваний дзвінок начальника в останній день відпустки приніс Віталію неоднозначну новину: прийшла повістка в розпал третьої хвилі мобілізації. «Якщо держава потребує моєї допомоги, то я не маю права їй у цьому відмовити, – розповідає на сьогоднішній день демобілізований, в цивільному житті інженер-електронік НГВУ Віталій Сенченко. – Через тиждень я вже був у військовій частині А0563. В Чернеччині на полігоні протягом 1,5 місяця вишколу я освіжив знання та практичні навики зі стрільби, зведення фортифікаційних споруджень та інженерних загороджень. На фронт мене направили саме в день народження моєї матусі Людмили Сергіївни, 18 вересня 2014 р. Спочатку потрапив до базового табору в Краматорську, а вже звідти – до Дебальцевого. Чесно кажучи, по дорозі було досить лячно, але людина до всього швидко звикає. Тому вже через добу свист куль над головою сприймався, як звичайне явище. Основним завданням нашої інженерної частини було будівництво другої лінії оборони, встановлення мінно-вибухових загороджень, спорудження бліндажів. Напередодні нового року відбулася ротація і я повернувся до Охтирки. Нічна зустріч з рідними була найяскравішим враженням за останні три місяці, проведені на передовій. Далі була відпустка, служба у військовій частині. Після демобілізації 17 вересня 2015 року я повернувся до мирного життя й продовжую налаштовувати системи контролю та обліку палива в НГВУ.

Я ОБРАВ ЦЕЙ ШЛЯХ

Роман Голубничий, офіцер мобілізаційного відділення ОМВК, старший лейтенант

«Після закінчення Київського прикордонного університету пішов працювати до Охтирської РДА і займав посаду провідного спеціаліста сектору містобудування та ЖКГ. Однак війна на Сході внесла свої корективи в розмірений ритм мирного життя. Ще до початку мобілізації я вирішив піти добровольцем на службу до 15 окремого мотопіхотного батальйону «Суми». Через 2 місяці служби наш батальйон був направлений в зону АТО. Найбільше вражали навіть не постійні ворожі обстріли, а пустка. Тільки уявіть собі, на вулицях села Троїцьке, яке розміром з Чернеччину,  жодної живої душі. Лише в одному будинку залишилися старенькі, які не забажали залишати рідну домівку на схилі років. На передовій я був начальником відділу кадрів батальйону та відповідав за облік особового складу, деякий час виконував обов’язки командира роти під час дислокації в Троїцькому та Попасному.

Після повернення додому я з радістю обняв 3-річного синочка Ромчика, який з нетерпінням чекав мене. Напевно його голос у телефонній трубці й підтримував мене у скрутні часи на передовій. Зараз я підписав короткостроковий контракт на 6 місяців та, будучи офіцером мобілізаційного відділення, проводжу агітаційну та роз’яснювальну діяльність, аби направити до лав ЗСУ людей, які бажають пов’язати свою долю з військовою службою».

Сергій Тарабан, тренер-викладач з легкої атлетики в Груні

Сергій Тарабан працює тренером-викладачем з легкої атлетики на базі Грунської школи. Зараз 32 вихованці старанно бігають та намагаються повторити спортивні досягнення свого тренера. А їх було немало. Після 9 класу Сергій серйозно захопився легкою атлетикою та під керівництвом відомого українського марафонця Євгена Гливи став чемпіоном України з марафонського бігу серед молоді в 2014 році. Найдовша дистанція, яку з успіхом подолав Сергій – 66 км гірських доріг в Польщі. Однак на початку вересня директор школи В’ячеслав Баклан приніс звістку: на ім’я тренера прийшла повістка. «Йти до армії готовий, тим паче в країні зараз неспокійно, – розповідає Сергій Тарабан. – Вже успішно пройшов медичну комісію й на 24 жовтня запланована відправка. Добре, що хоч 24-й день народження відсвяткую в родинному колі 19 жовтня. Мої вихованці звістці про відрядження до армії не дуже зраділи, не хочуть вчителя відпускати. Але рік мине швидко і я знову повернуся до малечі, бо дуже люблю свою роботу та рідну країну».

Наталія Денчик, старший лейтенант медичної служби

Тендітна, але від цього не менш амбіційна та хоробра дівчина, родом із Хухри, обрала непросту, як для представниці прекрасної статі, професію – після закінчення вишу вона стане військовим лікарем.

- Після закінчення Охтирської гімназії у 2009 році я вступила до Харківського національного медичного університету. В родині лікарів не має, але я завжди відчувала, що моє покликання – допомагати людям. На базі обраного вишу я закінчила військову кафедру, отримала звання молодшого лейтенанта запасу і вирішила не зупинятися на досягнутому. Тим паче,  що саме в цей час почалися бойові дії на Сході України. Тому в 2015 році вступила до Української військово-медичної академії (УВМА) в м. Київ і підписала контракт зі ЗСУ. Скоріше за все буду працювати в одній з льотних частин. Якщо буде така потреба, то й в зону бойових дій поїду – зайвими мої руки там точно не будуть.

ШАНОВНІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІ, ПРАЦІВНИКИ ЗБРОЙНИХ СИЛ
УКРАЇНИ, ВЕТЕРАНИ! ВІТАЮ ВАС З ДНЕМ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ!

Це свято особливе для тих, хто обрав для себе нелегку, але почесну професію – бути захисником своєї рідної землі, її суверенітету і незалежності. Сьогодні військовослужбовці ЗСУ сумлінною службою щоденно підвищують бойову готовність, оволодівають вершинами військової майстерності.

Від щирого серця вітаю всіх, хто стояв і стоїть на варті рідної землі, і тих, хто в майбутньому виконуватиме цей святий обов’язок. Бажаю всім міцного здоров’я, щастя, миру, благополуччя, злагоди, нових професійних здобутків у справі захисту нашої держави.

З повагою, військовий комісар Охтирського ОМВК підполковник Віктор Григорович ГОНЧАРОВ

Записала Олена Кириченко

 



Комментарии (1)

 

  1. Родя пишет:

    Молодці хлопці та дівчата, рідну землю захищають. Скорей би закінчилася ця безглузда війна.

Добавить комментарий

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам:

 

 

 

 

 

 

 

 

autosurf