Правила проведення ін’єкцій лікарських препаратів

Уколи повинен уміти робити кожен чоловік. Звичайно, мова не йде про такі складні маніпуляції, як внутрішньовенні ін’єкції або постановка крапельниці, але звичайне внутрішньом’язове або підшкірне введення ліків в деяких ситуаціях може врятувати життя.

В даний час для всіх способів введення ін’єкцій використовуються одноразові шприци, які стерилізуються заводським способом. Їх упаковка розкривається безпосередньо перед використанням, і після ін’єкції шприци утилізуються. Те ж відноситься і до голок.

Отже, як правильно робити ін’єкції, щоб не нашкодити хворому? Безпосередньо перед ін’єкцією необхідно ретельно вимити руки і одягнути стерильні одноразові рукавички. Це дозволяє не тільки дотримуватися правил асептики, але і оберігає від можливого зараження інфекційними захворюваннями, що передаються через кров (такими як ВІЛ, гепатит).

Упаковку шприца розривають вже в рукавичках. Голку обережно насаджують на шприц, при цьому тримати її можна тільки за муфту.

Перед тим як робити ін’єкції, потрібно розкрити ампулу, а до цього її шийку потрібно обробити ватним тампоном, змоченим в спирті. Потім скло підпилюють спеціальним напилком, і кінчик ампули відламують. Щоб уникнути травматизації необхідно братися за кінчик ампули тільки за допомогою ватного тампона.

Препарат набирають у шприц, після чого з нього видаляють повітря. Для цього, тримаючи шприц голкою вгору, обережно видавлюють повітря з голки до появи декількох крапель препарату.

За правилами проведення ін’єкцій порошок перед використанням розчиняють у дистильованій воді для ін’єкцій, фізіологічному розчині або розчині глюкози (в залежності від препарату і типу ін’єкції).

Більшість флаконів з розчинними препаратами мають гумову пробку, яка легко проколюється голкою шприца. В шприц попередньо набирають необхідний розчинник. Гумову пробку флакона з препаратом обробляють спиртом, після чого проколюють голкою шприца. Розчинник випускають у флакон. При необхідності вміст флакона збовтують. Після розчинення препарату одержаний розчин втягують у шприц та виймають його.

Техніка виконання внутрішньом’язової ін’єкції

Найчастіше внутрішньом’язові ін’єкції виконуються в м’язи сідниць, рідше — живота і стегон. Оптимальний обсяг використаного шприца — 5 або 10 мл При необхідності для виконання внутрішньом’язової ін’єкції можна використовувати і шприц об’ємом 20 мл

Ін’єкцію роблять у верхненаружной квадрант сідниці. Шкіру обробляють спиртом, після чого швидким рухом голку вколюють під прямим кутом на 2/3-3/4 її довжини. Після вкола поршень шприца необхідно потягнути на себе, щоб перевірити, чи не потрапила голка в судину. Якщо у шприц не надходить кров, повільно вводять препарат. При попаданні голки в судину і появі крові в шприці голку трохи потягують тому і вводять препарат. Голку витягують одним швидким рухом, після чого місце ін’єкції притискають ватним тампоном. Якщо препарат важко всмоктується (наприклад, сульфат магнію), на місце ін’єкції кладуть теплу грілку.



Добавить комментарий