Груньська сільрада

Нікому і не дивно,що децентралізація в Охтирському районі почалася саме з Груні, яка вже була районним центром з початку і до середини минулого століття. Тоді тут працював ряд промислових підприємств: відділення «Сільгосптехніки», цех Охтирського маслозаводу, консервний цех Охтирського райхарчокомбінату, цех фабрики художніх виробів, філія і цегельний завод «Міжрайколгоспбуду», лісництво, хлібозавод, 17 магазинів райспоживспілки, 3 їдальні громадського харчування. Діяла сільська дільнична лікарня, пологовий будинок, ветеринарна дільниця та великий колгосп «Перше травня». Та час вносить свої невблаганні корективи. Якщо негайно не почати щось змінювати в житті, у нас  так і залишаться погані дороги, погане або взагалі ніяке  вуличне освітлення, соціальні об’єкти потребують ремонту або відсутні. В клубі треба сидіти в шубі, бо холодно. А чому так? Немає грошей, каже сільрада. Державна влада не дає місцевому самоврядуванню скільки потрібно для того, щоб місцеве самоврядування виконувало свою роботу як годиться. Всі гроші йдуть на зарплату працівникам сільради, а більше нема де взяти. Тому єдиний вихід – децентралізація, все одно гірше вже нікуди. Чого чекають від об`єднання груняни та жителі навколишніх сіл, ми поговорили з діючим сільським головою Валентиною МАЛЯРЕНКО.

- Децентралізація передбачає створення фінансово незалежних громад, які зможуть самостійно і на належному рівні утримувати дитячі садки і школи, амбулаторії, будинки культури і клуби, дороги, інфраструктуру. А ще організувати нові структури місцевого самоуправління.

- Без децентралізації, без ефективного місцевого самоврядування, ми ще надовго залишимось з дітьми, яким існуюча система не в змозі надати якісну та сучасну освіту, недолікованими хворими, розбитими дорогами, занедбаними селами, залишимось з усім тим ворохом проблем, які сьогодні маємо. Кажуть, що децентралізація знищить села. Без грошей, без перспектив, без доріг, без молоді, без людей середнього віку, але з сільрадами, які жевріють на дотаціях до останнього живого пенсіонера — такими є «райдужні» перспективи сіл до реформи. Тому я вважаю, що відтепер у громад набагато більше перспектив, можливостей довести до ладу власну інфраструктуру й населені пункти. Нам обіцяють, що об’єднані громади, особливо ті, які потрапили в «перший ешелон»,  отримають весь спектр повноважень та фінансових ресурсів, що їх наразі уже мають міста обласного значення, зокрема зарахування 60% ПДФО на власні повноваження, прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом (зараз прямі відносини мають лише області, райони, міста обласного значення), державні субвенції. Ми будемо самі розпоряджатися землею, адже відійде в минуле поняття земель за межами населених пунктів, розпоряджатися якими одноосібно мали право державні чиновники. Місцевим буде і архітектурно-будівельний контроль, муніципальна варта, казначейство, сервісний адміністративний центр.

Основною територіальною одиницею стає громада. Громада матиме голову та виконком, який виконує всі функції з управління громадою.

Села, які ввійдуть до об’єднаної громади, обирають старост, які входять до виконкому об’єднаної громади і виконують ті ж функції, які були в сільраді.Тобто за простою довідкою не потрібно їхати в новий центр громади – усе на місці вам зробить староста.

Чи претендуватиме Валентина Маляренко на роль голови Грунської територіальної громади, скільки депутатів буде працювати в новій раді та чи під силу Груні така  відповідальна місія читайте в свіжому номері газети.

Запитувала Л. Меркульцева



Добавить комментарий

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам: