В.КовалюхаВалентину Сергіївну Ковалюху з села Рибальського можна назвати або історичним біологом, або біологічним істориком. Все життя вона присвятила двом наукам – історії і біології, які викладала дітям у школі. Звідусіль везла якесь екзотичне насіння чи саджанці, розбивала разом школярами експериментальні ділянки, щось експериментувала. Сьогодні сили вже не ті, але у дворі літньої вчительки з ранньої весни вже квітуть квіти. А ще вражає дивовижна група гігантської цибулі, яку називають анзуром, декоративною або ж гірською цибулею.

Коли анзур починає відростати, його листя схоже на тюльпанове, але згодом починають видовжуватися, випуская сильне стебло з шаровидною парасолькою фіолетового кольору, діаметром до 15 сантиметрів.

- Ця цибуля багаторічна і озима, у мене вона сіється сама. На третій рік цибулинки дають товарну продукцію, яку можна вживати в їжу. Смак цієї цибулі специфічний, не схожий ні на часник, ні на цибулю. Вживають її як у сирому, так і маринованому вигляді, – розповіла Валентина Сергіївна, коли ми побували в її садибі минулої весни. Тоді вона поділилася зі мною відростками, і цієї весни її анзур уже зацвів і на моїй грядці. Як виявилося, крім декоративних властивостей, анзур ще й дуже цілющий. Як лікарський засіб, цю цибулю застосовують при лікуванні шкіряних захворювань (лишай, екзема), захворюваннях кишківника і шлунку, при загальному недомаганні. Існує думка, що за своїми білологічно активними речовинами анзур наближений до женьшеню.

Порада: якщо у вас хворі суглоби, заваріть подрібнене листя анзура кип’ятком, настоюйте під кришкою 10-15 хвилин, розведіть до терпимої температури і вилийте в таз з водою. Держіть в настої ноги, доки вода тепла. Потім насухо витріть ноги і надіньте вовняні шкарпетки. На інші місця тіла можна прикладати компреси.

 



Добавить комментарий

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам:

 

 

 

 

 

 

 

 

autosurf