Звістка про можливе закриття Охтирської районної бібліотеки, однієї з кращих на Сумщині, пролунала, немов грім серед ясного грудневого неба. Як з’ясувалося, новостворені громади відхрещуються від утримання закладу, апелюючи недостатністю фінансування.

Здавалося, ніщо не віщувало біди. Навпаки, на одній з останніх районних сесій було виділено 40 тисяч гривень на фінансування поточних ремонтів, які й зараз тривають у фойє. Була проведена експертна оцінка приміщення, після чого подовжений договір оренди.  Адже в наступному році охтирським бібліотекарям випаде честь приймати учасників обласного семінару бібліотекарів з обміну досвідом. До того ж грантовий проект на 14 тисяч євро, мета якого – покращення якості життя колишніх жертв націонал-соціалізму, розрахований на два роки. А ліквідація закладу потягне за собою припинення його реалізації та повернення використаних коштів.

Ми запитали у директора Охтирської районної бібліотеки Ольги Андоленко, чи є надія на те, що вдасться зберегти заклад?


- Вже 121 рік районна бібліотека обслуговує читачів, сіє зерна розуму, добра та патріотизму. Заклад, який вцілів після війни, був свідком не однієї економічної кризи та політичних баталій, зараз балансує над прірвою закриття.

Про наміри районної влади щодо ліквідації бібліотеки ми дізналися за декілька днів до сесії. Я була присутня під час волевиявлення депутатів. Лише 5 народних обранців виступили проти рішення (від ред.: Василь Ващенко, Олександр Гавриленко, Сергій Гавриленко, Ганна  Кужель і  Ольга Тараненко),  9 – підтримали його (від ред.: Олександр Клочко, Сергій Котляревський, Василь Шевченко, Володимир Гуцов,  Іван Єременко, Анатолій Кучер, Віктор Сугак, Ольга Часовських та Юрій Громак.), проте більшість депутатів утрималися. Але скоріше за все такі результати голосування були отримані через громадський резонанс, присутність бібліотекарів  на засіданні та проведення відеофіксації. Для нас такий розвиток подій означає лише відтермінування розгляду даного питання до наступного засідання.

Колектив бібліотеки не сидить, склавши руки – ми стукаємо у всі двері. Я особисто зверталася до міського голови Ігоря Алєксєєва та депутата по нашому округу Федора Кіселара з проханням приєднати бібліотеку до міської централізованої системи або ж взяти участь у її співфінансуванні. Ще є варіант переформатування з районної на Чернеччинську публічну бібліотеку. У будь-якому випадку подальше існування закладу залежить від доброї волі очільників громад та міста.

Ми провели розрахунки по оптимізації витрат і скоротили розміри фінансування майже втричі, вийшовши на суму в 530 тис. грн., аби лишень зберегти заклад, – підсумувала Ольга Миколаївна.

Цифри: більше 3000 користувачів бібліотеки, з них 759 – мешканці району;

близько 71 тисячі книжок нараховує бібліотечний фонд;

5 гуртків працює на базі бібліотеки: «Майстриня», «Народний спів», «Джерело життя», «Живе слово», «Здоров’я», в яких задіяно близько 100 людей.

Не можна допустити, щоб безцінний книжковий фонд, 14 фахових працівників, багато вдячних читачів та учасників гуртків були викинуті з просвітницького корабля за борт у безодню культурної деградації. В той час, як Україна й так програє в інформаційній війні, рішення про закриття осередку патріотизму та плекання любові до Батьківщини, видається абсурдним та ідіотським.

 



Комментарии (3)

 

  1. Даша пишет:

    “в яких задіяно … людей.” Роксолана даже соврать нормально не умеет )))

  2. Пионер пишет:

    За планами ЕС (неофiцiйними ясна рiч) у нас повинно залишитись приблизно 11-12 млн мешканцiв.Неосвiдчених,невибаливих,тупих як дверi.Iнших в утiль.В землю,на заробiтки,в емiрацiю,тощо.

  3. сотник пишет:

    Революція поїдає своїх героїв! Районній бібліотеці чинна влада дала копняка під зад, і заслужено. В останні роки, там звело кубло ярих адептів «вчорашнього дня» – під всіма партійними прапорами: І Скиба з мрією про прадівські «магазини Романа» і нащадки «мельниць Курил» і «збиті» льотчики з закритого учбового полку, «чистемєї», «гусари» та «козаки», патріотично налаштовані пенсіонери вчителі та вихователі, всі співали патріотичних пісень та читали ліричні вірші про владу, про те як вони запанують… «Не поет хто забуває про тяжкі народні рани… Леся Українка» . Простим людям підвищили ціни на тарифи, послуги, а собі депутати та влада, під ялинку підвищили зарплати. А тут питання бібліотеки прозаїчне, комусь приміщення впало в око під магазин, або ганделик.
    Адже владі, бібліотека повинна була постійно нагадувати, що з здобуттям незалежності вона марно згубила економіку України рівну ФРН!!! 52 мільони освіченого населення! Суднобудування! Авіабудування! Машинобудування! Найкращу науку! Чорноморське морське пароплавство – саму велику на той час судноплавну компанію світу – більше 2000 вимпелів!!! Риболовний океанський флот під 200 вимполів з китобійним переробним, плавучим заводом «Радянська Україна»! 2 військово – повітряні арміЇ! Атомну зброю, 3 військові округи 2 ешелону, більше 30 військових училищ, Чорноморський військовий флот. Де це все, розтягли – розпродали. Купка «власть – держащих» прихватила фабрики та заводи, а простим людям дозволили приватизувати квартири та гаражі. Як «Папандопуло з Одеси» все по братські поділили.
    Скільки б влада не вішала молоді «лапшу» на вуші, а по факту – місця їм в Україні немає. Якщо старше покоління отримало квартири і заробило пенсію при СРСР, то молодому поколінню не світить ні житло, ні пенсії і ніякої перспективи, та і радянська влада не все розказувала про капіталізм, як би знали який він насправді зараз в Україні, то і не повились би на обіцянки влади. Хоча і влада не винна, адже хотіли жити як при Тарасі Шевченко, щоб і хата під соломою і щоб хрущі гуділи, садок вишневий, ставочок, вівці, воли, та щоб люди на панщину брели та діточок з собою вели…. Маємо те. що маємо!

Добавить комментарий

 

 

Архів сайту по місяцям:

Архів сайту по рокам:

 

 

 

 

 

 

 

 

autosurf