Соціальні «бджілки»-трудівниці

11 ноября 2017 | Жизнь города | Нет комментариев | №45 (1128)



style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-6323758767109830"
data-ad-slot="8231790658"
data-ad-format="auto">

.
Соціальна робота – мистецтво налагоджувати зв’язки між людьми. А обов’язок соціальних працівників – своєчасно подавати руку допомоги тим, хто її потребує. Напередодні професійного свята «Роксолана» завітала до Охтирського міського територіального центру соціального обслуговування населення, аби поспілкуватися з «бджілками» – трудівницями соціальної сфери міста.

На жаль, життя людське влаштоване так, що з плином років все більше людей похилого віку у нашому регіоні залишаються самотніми. Через свій поважний вік та за станом здоров’я вони не можуть доглядати за собою, самостійно пересуватися, загалом — жити повноцінним життям. Саме у таких ситуаціях поруч із одинокими бабусями та дідусями завжди знаходяться чуйні, добрі та щирі працівники Охтирського міського територіального центру соціального обслуговування населення на чолі із директором Оленою Іванівною Малікіною.

- На сьогоднішній день на базі закладу функціонують три відділення – соціальної допомоги вдома, денного перебування та відділення натуральної грошової допомоги.

ЦИФРИ: 1361 особа обслуговується в Охтирському територіальному центрі, з них 489 чоловік отримують допомогу вдома, 561 особа задіяна у роботі відділення денного перебування та 311 осіб отримують натуральну грошову допомогу.

Відділенням соціальної допомоги вдома обслуговуються громадяни на безоплатній та платній основах. Безоплатно надаються соціальні послуги одиноким громадянам у відповідності до Постанови КМУ від 29 грудня 2009 р. №1417 «Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)». Соціальні робітники прибирають приміщення, в разі потреби – готують їжу, транспортують хворих у медичні заклади, виконують роботи на присадибній ділянці, доставляють ліки, продукти харчування, здійснюють оплату за комунальні послуги, можуть звернутися для нарахування субсидій – тобто роблять все, що передбачено законом про соціальні послуги.

Надання соціальних послуг кожному громадянину здійснюється 2-3 рази на тиждень. Щоденну допомогу отримують підопічні, які прикуті до ліжка.

Колектив відділення соціальної допомоги вдома працює за покликом серця і несе добро та милосердя в кожну домівку своїх підопічних. Кожен із 32-х соціальних робітників обслуговує в середньому по 10 підопічних. В тому числі й Ірина Демиденко.


- У соціальній сфері працюю з 1995 року. Пригадую, як в ті роки містом не курсували маршрутки. Велосипеда також спочатку не мала. Проте доводилося щодня добиратися до підопічних, які мешкали в районі Гусинки та залізничної станції. На вулиці 30-градусний мороз тріщить, а я з 3-літровими банками з молоком та гарячими обідами поспішаю до стареньких. Бо ж нікому більше за ними доглядати. Самотність та тиша стали їхніми постійними друзями на схилі літ.

Після нашої розмови Ірина Миколаївна поспішає до своїх підопічних:

- Спочатку на базар поїду за продуктами харчування та до аптеки за ліками. Після цього мій маршрут буде пролягати через провулок Харківський та район 8-ї сотні, де мешкають шестеро стареньких.

Понад 20 років соціальним благополуччям літніх людей опікується Надія Андріївна Мосієнко. Жінка має 48 років загального трудового стажу, але на одну пенсію дуже не розженешся. Тому й вирішила продовжити роботу навіть після виходу на заслужений відпочинок.


«Свою роботу люблю і старенькі, відчуваючи це, віддячують добрим словом, – розповідає Надія Андріївна. – Краща винагорода для мне, коли люди поважного віку промовляють «Дай Бог  здоров`я». Добре пам’ятаю свого першого підопічного. Ним був 90-річний дідусь, в якого постійно сильно тремтіли руки. То мені необхідно було його поголити. Досвіду у цій суто чоловічій справі у мене бракувало. Але я швидко призвичаїлася до нових обов’язків».

На фото Соціальні робітники Ірина Демиденко та Надія Мосієнко збираються за покупками для підопічних. Велосипед Надії Андріївни без педалей. Жінка його використовує як засіб на колесах для транспортування продуктів харчування, речей після прання тощо.

- На платній основі обслуговуються громадяни, які мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд, – продовжує розповідь Олена Малікіна. – Розрахунок відбувається у відповідності до затверджених тарифів. Наприклад, за косметичне прибирання, яке триває 18 хвилин, доведеться заплатити 7,92 грн., вологе прибирання (42 хвилини) коштуватиме 18,48 грн., а генеральне прибирання (126 хвилин) вартує 55,44 грн. Придбання і доставка товарів та медикаментів коштує 26,40 грн., прання білизни, вага якої не перевищує 1,5 кг обійдеться в 13,20 грн., дрібний ремонт одягу – 2,64 грн. Найбільш вартісна послуга, яка коштує  205,60 грн. за 4 години – разове доручення на ремонт житлових приміщень.  На платній основі допомогу отримують 131 особа.

В рамках функціонування відділення денного перебування проводяться заняття «Університету третього віку», який нараховує 8 факультетів: «Зроби своїми руками», «Секрети смачного та корисного харчування», «Основи медицини та здоровий спосіб життя», «Джерело натхнення», «Релігієзнавство. Основи православ’я», «Мій рідний край», «Українська пісня» та «Вік живи – вік навчайсь» (основи комп’ютерної грамотності).

Робота відділення натуральної грошової допомоги допомагає забезпечити малозабезпечених підопічних продуктами харчування та поношеним одягом. З початку 2017 року таку допомогу отримали 632 особи. А все завдяки спонсорам – підприємцям міста та району.

Щиро вітаю всіх працівників соціальної сфери з професійним святом, бажаю міцного здоров’я, злагоди в їхніх сім’ях, прихильності та чуйності до людей!

Спілкувалася Олена Кириченко

 



Добавить комментарий

-->