ЗІРКИ ОХТИРЩИНИ

3 марта 2017 | ЖИТТЯ МІСТА | Нет комментариев | №9 (1092)

В МИНУЛОМУ НОМЕРІ МИ ІНФОРМУВАЛИ ВАС ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ГУБЕРНАТОРСЬКОЇ СТИПЕНДІЇ ПРОВІДНИМ ТВОРЧИМ ПРАЦІВНИКАМ ТА ОБДАРОВАНИМ УЧНЯМ. СЕРЕД ДВАНАДЦЯТИ ОБРАНИХ – ЧОТИРИ НАШИХ ЗЕМЛЯКА.

ТАЛАНТ ВІД БОГА

Викладач Охтирської художньої школи, член Національної спілки художників України Сергій Петрович Жидєль у вересні планує порадувати поціновувачів образотворчого мистецтва виставкою своїх робіт

Розписи (і на релігійну тематику в тому числі), мозаїка, вітражі, монументальна кераміка знайомі Сергію ЖИДЄЛЮ з раннього віку. Ще малим він бігав до Студіїобразотворчого мистецтва в м. Лутугіне, Луганської області. Згодом закінчив Луганське художнє училище та факультет  живопису, відділення монументального мистецтва Київського державного художнього інституту. Більшу половину життя він присвятив роботі в Луганському відділенні художнього фонду, де пройшов професійний шлях від рядового до головного художника. А в 1975 році життєвий шлях завів Сергія Петровича до Охтирки. На своє весілляйого запросив однокурсник. Там він і познайомився зі своєю музою та майбутньою дружиною Наталією. Закохані мешкали в Луганській області, але бойові дії на сході України внесли свої корективи. Сергій Петрович зібрав найнеобхідніші речі і разом з дітьми та дружиною переїхав до Охтирки в 2014 році. За три роки проживання в Охтирці художник встиг зробити нетлінний внесок. Чи вдивлялися ви у вітражі Георгіївської церкви чи на мальовані на склі ікони Святого Миколая, Гавриїла, Михаїла та Діви Марії, які споглядають на нас з бані церкви Успіння Пресвятої Богородиці? Всі ці шедеври з’явилися завдяки невтомним рукам талановитого художника Сергія Жидєля.

18 липня володар губернаторської стипендії Сергій Петрович відзначатиме свій 65-річний ювілей.

ЮНИЙ ПОЛІГЛОТ

Марія Сталинська, учениця 10 класу Охтирської гімназії

Віртуозно грає на фортепіано, вільно володіє англійською та німецькою мовами, займається волонтерством, гарно малює та швидко бігає, проте мріє стати лікарем-хірургом.

Чи таке можливо і як стільки талантів уживається в одній людині? Після спілкування з гімназисткою Марією СТАЛИНСЬКОЮ я зрозуміла, що в кожній людині живе безліч талантів, але розбудити їх здатні далеко не всі. Проте Марії це вдалося. Звісно, не обійшлося без підтримки батьків-залізничників (мама Наталія Іванівна працює квитковим касиром, а тато Юрій Борисович очолює залізничну станцію в Охтирці) та неймовірної спраги дівчини до знань: «Дуже люблю вивчати іноземні мови. В 2016-2017 роках займала треті місця на обласному етапі олімпіади з англійської мови. Мрію побувати в Америці, пройшовши відбір в рамках програми обміну досвідом «FLEX». Кожного літа я їжджу в гості до своєї тітки Тетяни, яка мешкає в Німеччині. Ці подорожі для мене – гарна можливість попрактикуватися в спілкуванні з носіями мови, познайомитися з традиціями та ментальністю. В цьому році планую стати слухачкою мовних курсів”.

ІНВЕСТУЄ В ЗНАННЯ

Віталій Савостян, учень 9 класу Олешнянського навчально-виховного комплексу

Віталій САВОСТЯН змалечку разом з татом Віктором, учителем біології та географії Горяйстівської школи, любив подорожувати стежками рідної Охтирщини на велосипеді, пішки, сплавлялися на байдарках по Ворсклі. Тому й не дивно, що таке захоплення флорою та фауною рідного краю наклало відбиток й на шкільні вподобання: улюбленими предметами є біологія та хімія.

«В 2014 році я зацікавився вивченням фауни круглоротих та риб річки Ворскли в межах Гетьманського парку, – розповідає Віталій. – У рамках роботи над обраною тематикою я здійснив літні експедиційні сплави по Ворсклі. У травні 2016 р. я здобув почесне 3 місце у Всеукраїнському конкурсі винахідницьких і раціоналізаторських проектів еколого-натуралістичного напряму. В червні 2016 р. у складі обласної команди мене нагородили дипломом І ступеня за перемогу у Х Всеукраїнському експедиційно-польовому зборі команд юних екологів. Та на цьому мої здобутки не закінчилися. Моє улюблене хобі – риболовля. Саме рибалячи, я можу залишитися один на один з природою, безкінечно довго милуватися водяним плесом. Найбільше задоволення я отримую від зустрічі літніх світанків над рідним сільським ставком. Мрію стати біофізиком, щоб вивчати живу природу через фізичні та фізико-хімічні явища, зародження та відтворення життя на всіх рівнях. Як сказав Бенджамін Франклін: «інвестиції у знання дають найбільші дивіденди», тому зупинятися на досягнутому не збираюся, а навпаки планую продовжувати дослідження іхтіофауни Ворскли та брати участь у конкурсах природничого напрямку».

ПІДКОРИЛА ВЕРШИНИ ЕКОНОМІКИ

Тетяна Альошкіна, учениця 9-А класу школи № 2

Ще одна не менш обдарована стипендіатка Тетяна АЛЬОШКІНА встигає скрізь, більше того, за яку справу вона б не взялася, дівчина досягає високих результатів.

У легкій атлетиці не раз ставала на п’єдестал та отримувала спортивні нагороди, а на сцені під час виступу зразкового хореографічного колективу «Жарт» протягом 9 років відшліфовує танцювальні номери, аби вражати глядачів своєю грацією та неймовірним артистизмом. Як не дивно, дівчина ще й знаходить час для рукоділля: обожнює вишивати бісером та в’язати гачком.

У навчанні Тетяна кругла відмінниця. Але дівчині замало шкільної програми, і вона вивчає улюблені предмети – економіку, хімію та математику – поглиблено. Тому на обласних олімпіадах з цих предметів дівчина зайняла почесні треті місця. А в березні Тетяна представлятиме Охтирщину на 4-му всеукраїнському етапі олімпіади з економіки. Секретом виховання вундеркінда з нами ділиться Тетянина мама Світлана Василівна, яка працює шкільним психологом: «Тетянка в дитинстві гралася правильними іграшками, які розвивали дрібну моторику та логіку. Але найбільше вона любила читати дитячу літературу.

Спілкувалася Олена Кириченко

 



Добавить комментарий